Теплі обійми, дружні поцілунки, щирі слова радості від довгоочікуваної зустрічі цієї суботи наповнили приміщення Хмельницького політехнічного коледжу НУ «Львівська політехніка». Тут відбулась щорічна зустріч випускників.

Офіційну частину відкрив директор коледжу, кандидат економічних наук доцент Вадим Володимирович Овчарук. Він розповів поважним гостям про сьогоднішні здобутки навчального закладу, який завжди займав лідерські позиції в освітньому просторі регіону. Це і впровадження новітніх технологій у навчальний процес, і надсучасне обладнання лабораторій та майстерень, розширення освітніх послуг, що значно підвищує конкурентноспроможність нашого випускника. І як результат – постійні перемоги наших студентів на найрізноманітніших олімпіадах та конкурсах, а якнайбільше досягнення, – здобутки наших випускників. Нам є ким пишатись і тому цьогоріч започаткована нова традиція – вручення іменних футболок «Гордість політехніків». Першим нагородженим став Андрій Корницький(ПР-81), який здобув  перемогу на Всеукраїнській олімпіаді з інформатики у 2012 році. Сьогодні Андрій успішно реалізовує свій інтелектуальний потенціал, розвиває власний бізнес в ІТ–галузі, займається спортом. Випускник дякує батькам та педагогам за допомогу в здобутті гарної освіти.

Приємно було почути слова подяки і від депутата міської ради Ігоря Мельничука. Його життєвий приклад доводить, що випускник ХПК – багатогранний, високоосвічений інтелектуал, що може проявити себе у будь-якій сфері.

Майже у повному складі прибули на цьогорічну зустріч випускники 1978 року. Хмельницький електромеханічний технікум, як тоді називався ХПК, для кожного з них став путівкою у життя. Сьогодні – це поважні люди, що побудували успішну кар’єру на виробництві, в органах влади, бізнесі, силових структурах, освіті та науці. Гарні теплі слова від них доповнились глибоко символічними подарунками – настінним годинником у формі підкови та науковим виданням авторства нашої випускниці, доктора наук з державного управління, кандидата економічних наук, доцента, члена НСЖУ .Людмили Олександрівни Матвейчук (Ялиця). Напевно, це і є найбільша радість і стимул для педагогічного колективу – через роки побачити славні плоди праці наших досвідчених педагогів.

Багато слів подяки від гостей пролунало на адресу бібліотеки. Зворушливо для них було знову опинитись у добре знайомому їм читальному залі, де вони щодня довгі часи проводили за книгою. Цікаво, що деякі видання настільки добре укомплектовані та відповідають вимогам навчального процесу, що й сьогодні використовуються. А як же були раді знову потримати їх у руках наші сивочолі «студенти»?!

В цей день у режимі брифінгу працювала 111 аудиторія. Тут сьогоднішні студенти змогли, з перших уст, почути рецепти успіху від наших випускників, які щедро ділились досвідом  побудови власної справи. Захід закінчився, та залишились гарні спогади і віра в те, що є в світі щось вічне і нетлінне – це пам’ять, людська вдячність та дружба, пронесена крізь життя.