Навесні, коли тануть сніги,
І на рясті засяє веселка,
Повні сил і живої снаги,
Ми вшановуєм пам’ять Шевченка!
Шевченко для нас — це самосвідомість української нації, слава, гідність і честь України. Кожен народ, кожне покоління читає Шевченка по-своєму, беручи з невичерпної щедрої спадщини його те, що на даному відтинку історії є найближчим. Сьогодні поет став поруч з нами, як живий з живими. Він – наша пісня і зброя. Клич Шевченка «борітеся-поборете», як ніколи актуальний. Вшановуючи його пам’ять, у Хмельницькому політехнічному коледжі НУ «Львівська політехніка» проведені виховні години «Слово, пісне, дума Кобзарева, ви – окраса й суть мого життя» та усний журнал «Кобзарева струна не вмирає». Звучали вірші та пісні на його твори, ще раз згадували про тернистий життєвий шлях поета та яскраві моменти, пов’язані з коханням, яке дарувала йому доля. Найпотаємнішої струни кожного серця торкнулися поезії Кобзаря і кожен з присутніх ще раз зміг оцінити художній хист Тараса Григоровича та помилуватись його картинами.
Ми, нащадки, будемо завжди берегти у своєму серці той вогник любові до Вітчизни, який запалив поет своїми творами.