Мільйони людей в усьому світі знають про звіряче обличчя фашизму з книг, документальних та художніх фільмів. Все менше залишається тих, хто пам’ятає злочини фашистів зі свого трагічного досвіду. Все менше їх залишається в життєвому строю. І хоч вони пам’ятають ті страшні часи, часто їм дуже боляче про них згадувати. Але донести правду про побачене та пережите – їх святий обов’язок перед пам’яттю полеглих і тих, хто через голод і холод, хвороби і рани, отримані в окопах, дуже рано пішов з життя.

Напередодні Днів пам’яті та примирення та 71–ї річниці Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні у Хмельницькому політехнічному коледжі було проведено літературно-музичний вечір-зустріч з ветераном Великої Вітчизняної війни Миколою Тимофійовичем Рязанцевим та дітьми війни, що працюють сьогодні у коледжі. Студенти та викладачі, затамувавши подих, вслухалися в мудрі слова сивочолого ветерана та людей, чиє дитинство забрала війна. На жаль, уроки історії не засвоєні . І сьогодні агресор, вже в особі іншої держави, знову несе біль і розруху українському народу. Десятки тисяч наших синів, братів, чоловіків, коханих – патріотів нашої держави знаходяться на передовій, захищаючи Україну, забуваючи про страх, про біль, про небезпеку…

Встають побратими , відважні бійці, –
і знов закипає та битва остання…
Вона , як сивина, вона, як рубці,-
хвилина мовчання.