Не буде більше кінця світу
Не буде – він уже пройшов.
Тоді вмирали малі діти
І в жилах зупинялась кров
Ми помирали, помирали.
Ми з глузду їхали. Дарма…
Ми чорним степом простували
І знали – іншого нема…

Цей вірш Павла Тичини став камертоном для невмирущої пам’яті про найстрашніші події в нашій історії, що відбувались 89 років тому та мають болючу назву Голодомор. Пам’яті мільйонів українських селян, які загинули від голоду, заподіяного сталінським режимом, пам’яті українських сіл і хуторів, які були знищені, присвячена година пам’яті « Голодомор в Україні: говоримо сьогодні, пам’ятаємо завжди» Студенти гр. ЕК – 211 разом із викладачкою суспільних наук Ольгою Лункіною говорили про те, чи є голодомор геноцидом українського народу, яка кількість загиблих, чи «мовчала Европа», чому «п’ять колосків»?

Бібліотекар Валентина Бевза презентувала учасникам заходу книжково-ілюстративну виставку , де кожен може побачити фото-факти, сухі цифри, свідчення, документи, спогади… Вона зазначила, що Голодомор — це не сторінка в підручнику чи далеке минуле. Це частина родинної історії кожного українця. І в книгах, що є у фонді бібліотеки коледжу можна відшукати дані і про свою родину.

Щорічно, у День пам’яті жертв Голодомору, який відзначається в останню суботу листопада, українці проводять загальнонаціональну акцію «Запали свічку» на знак вшанування пам’яті невинно закатованих голодом співвітчизників. Символічну свічку пам’яті запалили і під час години – реквієму «Голодомор в Україні: говоримо сьогодні, пам’ятаємо завжди».

Підсумовуючи, організатор заходу Ольга Миколаївна наголосила, що Голодомор – це історія жорстокого злочину та людської незламності – історія, яка болить дотепер. Цю сторінку вітчизняної історії деякі політики намагаються замовчувати, применшувати, маніпулювати фактами та нашою свідомістю і саме тому про голодомор потрібно говорити, оперувати фактами, свідченнями, документами.

Ольга Миколаївна подякувала студентам, що взяли участь у проведенні заходу: Дерішок Орині- експерту по статистиці, Маєвській Насті- спеціалісту по натуральним штрафам, Краплі Саші – за розповідь про « 5 колосків», Дацковій Ірі за пояснення, що таке «чорні дошки» та Андрію Святенко за проникливе виконання вірша «Європа мовчала»… Завдяки вам, висловила сподівання педагогиня, цей урок історії політехніки вивчили та запам’ятали.