В ці сумні осінні дні, в останню суботу місяця, ми вшановуємо пам’ять наших земляків, що загинули від голодомору 1932-33 років. Пам’ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок в ній вписано кривавими і чорними кольорами. Спогаду про мільйони українських селян, які загинули від голоду, заподіяного сталінським режимом, тисячі українських сіл і хуторів, які зникли з лиця Землі, була присвячена година-реквієм «Пам’ять серця», проведена працівниками бібліотеки коледжу для студентів гр.КІ – 172 (куратор В.Л.Кушнір) та гр. КІ – 173 (куратор І.М.Перетятко). Ведуча заходу – завідувачка бібліотекою Клавдія Михайлівна Фастишевська. На цілу годину читальна зала стала храмом Скорботи і Пам’яті. Слухачі були приголомшені жахливими цифрами, котрі підтверджують всю глибину страшної людської трагедії, пережитої нашим народом. Євген Гасюк, студент групи КІ-173, проникливо прочитав вірш «Фрагмент пам’яті» і запалив свічку, світло якої буде нашою даниною невинно убієнним голодомором. Хронометр відчеканив хвилину мовчання і присутні схилили голови в пам’ять всіх великомучеників нашої страшної історії. Захід супроводжувався переглядом документального фільму, який базується на інтерв’ю живих очевидців та дослідників всенародної трагедії.
Додатковою інформацією для молоді про жахливий Голодомор в Україні є безліч унікальних документів і спогадів тих, кому пощастило вижити, представлених на книжково-ілюстративній виставці «Трагічні уроки української історії», розгорнутій у читальній залі бібліотеки коледжу. А студенти гр. ЕК – 171 (куратор О.І.Салямон), затамувавши подих, слухали роздуми-розповідь про причини влаштованого владою геноциду з вуст нашої колишньої викладачки Тамари Сергіївни Добрової, котра не лише емоційно говорила про страхіття голодомору, а й проаналізувала, в чому були його витоки, розповіла, ілюструючи об’єктивними статистичними даними, якими згубними були його наслідки. Тамара Сергіївна – це людина, котра зуміла заохотити студентів до збору свідчень ще живих очевидців цього лихоліття. Її багаторічна праця втілилась у книжці «Голод».
Напередодні скорботного дня студенти груп ПМ-171 (куратор Н.Ю.Кузнєцова) та МГ-171 (куратор О.Ю.Остроушко) відвідали Музей пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років на Хмельниччині. Молодь почула розповідь про акт тотального геноциду та історію створення музею в Меджибожі. Вражаючі експозиції висвітлюють ті трагічні часи і вони, звісно, не могли залишити байдужими наших студентів.
Пройдуть роки, минуть десятиліття, а трагедія 1932-1933 років хвилюватиме серця людей: і тих, кого вона зачепила своїм чорним крилом, і тих, хто народився після тих страшних років. Вона завжди буде об’єднувати всіх живих одним спогадом, одним сумом, однією надією. Не буває чужого горя і чужої біди. Живемо ми на одній землі, під одним небом і під одним сонцем. В суботу, 25 листопада, хмельничани пройдуть ходою до Ангела скорботи. У них в руках затепляться несміливі вогники свічок як символ невиннo погублених душ. Спільноту об’єднає як жалоба за убієнними, так і впевненість в тому, що народ більше не дозволить повторитись такому. Закликаємо небайдужих студентів і працівників коледжу приєднатись до цієї акції! Нехай ніколи не доведеться українцям пережити подібне!
Зауваження, пропозиції з питань антикорупційної діяльності надсилайте на email:
© 2015-2024 Хмельницький політехнічний коледж