Хмельницький політехнічний фаховий коледж Національного університету "Львівська політехніка"

Твоя країна: незабутні подорожі політехніків

НовиниКоментарі Вимкнено до Твоя країна: незабутні подорожі політехніків

Подорожувати разом із друзями – що може бути більш захоплюючим та надихаючим на нові звершення, пошук креативних рішень і прояв ділової ініціативи?

Студенти Хмельницького політехнічного коледжу НУ «Львівська політехніка» використовують кожну нову можливість побачити те, що ще ніколи не бачили, навчитися тому, чого ніколи не вміли і зробити те, чого ніколи не робили. Подорожуючи, вони розширюють свій кругозір. Знайомство з цікавими людьми дарує їм новий досвід та натхнення для власного розвитку та росту. Вони точно знають, що їм потрібно і бачать можливість там, де інші її не помічають. А ще – подорожуючи разом із одногрупниками та кураторами Мариною Миколюк і Тетяною Матіяш, вони будують дружні стосунки, які об’єднають їх на все життя.

46922694_582203562204857_1170040441089818624_o 46976009_582203972204816_7441862908629221376_n 47023767_582203585538188_7222606035054231552_n3333image 11111image 2222222image

«Подорож – єдина річ, купуючи яку, стаєш багатшим» – сказав невідомий мудрець, а наші студенти-програмісти разом із куратором Олегом Миколюком стверджують, що подорожі роблять їх ще й більш творчими та талановитими. Ось і нещодавня поїздка до славного Львова надихнула їх на високу поезію:

Як сніг улітку, восени
зібрались славні програмісти
і потяг дочекалися вони
Та довго не змогли ще сісти.

Аж раптом чути грізний рев
зеленого локомотиву
Невдовзі їх зустріне Лев
Розвіявши густую гриву

Ще сонця промінь золотий
Не дав явити свою силу
як “натовп цей Олеговий”
вже оглядав місцеве Диво

На кладОвищі побували
І місто обійшли не раз
В пузатій хаті частували
Та швидко пролітає час:

Високий замок, різні церкви,
Музеї , кава , шоколад
На Площі Ринок ноги стерли,
І Опері був кожен рад

Не оминув їх шлях і храм Науки
сто тисяч фото під НУ”ЛП”
і кожного терзали думок муки,
Сюди попасти діло не легке

Години пролетіли наче вітер
І не одразу кожен зрозумів
Що всім політехнічним дітям
Вже час настав покинуть Львів.

47084247_582203358871544_5038701614139965440_n47208581_582203172204896_4951743313968365568_n 47226242_582203182204895_4024009195253661696_n 47323806_582203185538228_8955384760692113408_n

© 2015-2024 Хмельницький політехнічний коледж