Про солов’їну

НовиниComments Off on Про солов’їну

Осінь – чарівна пора, завжди дарує людям радість, щастя, але багата ще й осінь на Всеукраїнські свята. Одне з них ми святкуємо 9 листопада – День української писемності та мови.
Цього ж дня православна церква вшановує пам’ять святого преподобного Нестора-літописця.
Тому, щоб увіковічити пам’ять про цей день, викладачі-словесники провели заходи до Дня української писемності та мови під загальною назвою «Шануймо мову над усі боги, якщо ми хочем зватися народом!»
Напередодні свята було проведено анкетування, в якому взяли участь 468 студентів.
99% опитаних вважають українську мову рідною, 98 % у колі сім’ї та з друзями спілкуються державною мовою.
У святковий день проведено мовно-літературний конкурс ім.Т.Шевченка . Учасників – 25. Це представники усіх відділень. Вони писали твір-роздум на суспільно-політичну тему «Пророчі слова Кобзаря». Студенти розповідали про актуальність слів Шевченка
«Страшно впасти у кайдани,
Умирать в неволі,
А ще гірше – спати, спати
І спати на волі…”
У творчих роботах вони писали, що заважає українцям об’єднатися, яка роль культури у духовній інтеграції сучасного українця.
Переможцями конкурсу стали Ірина Борсук (гр.ПІ-162); Костянтин Паєнк (гр. КС-153); Роман Маснюк (гр. ПМ-162).
Любити, шанувати і плекати рідну мову – святий обов’язок кожного українця. Саме з такою метою і було проведено усний літературний журнал «Мова – душа кожної національності», де студенти читали улюблені поезії про мову.

Куратори навчальних груп провели інформаційні години на тему:«Слово, пісне, дума Кобзарева, ви – окраса й суть мого життя». Ці заходи проводилися для того, щоб привернути увагу до історії української книги, культури студентської молоді.

Мова – це усі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання віків, мова – це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня інтелектуальна діяльність народу. Людина, котра втрачає свою мову – неповноцінна, вона другорядна в порівнянні з носієм рідної мови. Нетлінним скарбом століть називають національну мову і літературу — скарбом, що передається від покоління до покоління, що об’єднує минуле й прийдешнє.

14955918_217901198635097_8802699442783175457_n

Більше фото

© 2015 Хмельницький політехнічний коледж