«Одна доброта»

НовиниComments Off on «Одна доброта»

А знаєте… Я у житті щаслива,
Бо доброта в моєму серці є.
У серце промінцем вона влилася,
Краплинкою тендітної роси,
І від Землі мені передалася,
Від тої незбагненної краси,
Що гріє душу, жити надихає,
Ніколи збайдужіти не дає.
І хай вона ніколи не згасає,
З джерел земних хай завжди силу п’є
(Надія Красоткіна)

Коли ми спілкуємось з людьми, то для себе окреслюємо якусь одну головну рису характеру. Хтось – веселий, хтось серйозний, хтось надзвичайно працьовитий. А у нас в колективі є людина, про яку хочеться сказати: «Одна доброта» Це про Ольгу Іванівну Салямон, яка святкує сьогодні свій ювілей.
11 листопада 1956 р. у Леоніди Григорівни та Івана Антоновича Брилко народилася дівчинка. Це сталося в с.Павлівка Свердловського району Луганської області, де батько з мамою були на заробітках. Коли дитині було 2 роки, батьки повернулися додому – у с.Зелена Волочиського району Хмельницької області, де і проживали до кінця своїх днів. Оля закінчила сільську школу, трохи попрацювала піонервожатою, а потім вступила до Ростовського-на-Дону державного педагогічного інституту на філологічний факультет. Там і досі проживає її тітка, яка й опікувалась дівчиною у період навчання. Ольга Іванівна успішно закінчила інститут, повернулася додому, вийшла заміж за Володимира Івановича Салямона.
В 1979 році Ольга Іванівна почала працювати в Хмельницькому електромеханічному технікумі викладачем російської мови та літератури. Була обрана секретарем комсомольської організації. З 1981 року – знову на посаді викладача. Її син Олександр закінчив цей навчальний заклад, зараз працює. Донька – викладач університету «Україна», кандидат психологічних наук.
Роки біжать. Життя складне. Воно переповнене і радістю, і сумними подіями, і тривогами за майбутнє. З усіх ситуацій Ольга Іванівна виходить достойно. Вона береже пам’ять своїх батьків, намагається щотижня їздити у рідне село до батьківської хати, часто спілкується з братом Іваном та його родиною. Допомагає дітям виховувати внуків, тішиться їхніми успіхами.
А коледж – другий дім нашої ювілярки. Більш як за 35 років роботи вона зарекомендувала себе як відповідальний, досвідчений викладач. Ольга Іванівна вміє досконало організувати самостійну роботу студентів, забезпечує творчий розвиток особистості. Надзвичайно інтелігентна і цікава людина – вона є одним із найулюбленіших і шанованих викладачів у коледжі.
Слово студентам гр. КІ-161 В’ячеславу Поляку, Юрію Гурману і Владиславу Романовичу:       «Шановна Ольга Іванівно! В знаменний день Вашого ювілею ми шлемо Вам найщиріші слова привітань і подяки за Ваш професіоналізм у викладанні Вашого предмету, за цікаві розповіді, за чуйність, доброзичливість у ставленні до нас. Хоча ми навчаємось у Вас зовсім недовго, але вже встигли полюбити Вас як одного з найкращих та найдобріших викладачів. Зичимо вам міцного здоров’я, щастя, здібних, допитливих студентів, що люблять літературу»
Ми всі – і викладачі, і співробітники, і студенти ХПК вітаємо Вас, Ольго Іванівно, з днем народження! Нехай радість, натхнення, любов до людей супроводжують Вас на довгі роки. Здоров’я Вам, сімейного благополуччя і многая літа життя у добрі і злагоді, мирі і любові!

© 2015 Хмельницький політехнічний коледж