Годі збирати гроші на «Теслу»: студент другого курсу ІКНІ Сергій Давидов пропонує електробайк

НовиниКоментарі Вимкнено до Годі збирати гроші на «Теслу»: студент другого курсу ІКНІ Сергій Давидов пропонує електробайк

Сергій Давидов, 19 років, – студент другого курсу Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій, вивчає спеціальність «видавництво та поліграфія». Не маючи відповідної освіти, хлопець за декілька місяців переобладнав свій велосипед на електротранспорт.

– З чого усе почалося?

– Чотири роки тому моєму другові купили професійний велосипед, я теж вмовив батьків купити мені такий. Катався на ньому до літа 2019-го, зокрема їздив до університету, але врешті втомився крутити педалі, тож почав шукати альтернативу. В інтернеті розглядав мотоцикли та інший бензиновий транспорт, але з погляду фінансів це виявилося не зовсім доступно. Вирішив перейти на електроальтернативу – шукав серед наявних варіантів, але й вони не зовсім подобалися, передусім своєю вартістю. Це було літо, я мав вільний час, тож декілька місяців вивчав тему електротранспорту в інтернеті – вирішив зібрати свій електровелосипед. До кінця серпня він був готовий. Увесь вересень і жовтень я їздив своїм винаходом на пари.

– У чому полягає розробка й скільки часу витрачено на неї?

– Це звичайний велосипед, обладнаний електромотором, акумулятором і кількома контролерами, які зв’язують усе в єдину систему. Як не дивно, мені все вдалося з першого разу, замовлені деталі підійшли, деякі з них довелося трішки переробити. Але це не означає, що я зібрав велосипед і він одразу почав їздити так, як зараз: спочатку подолав лише 3 метри, наступного дня проїхав уже 100, ще наступного – 10 кілометрів. Тепер він їздить стабільно добре, ми усунули всі конструкційні недоліки, допомагав у цьому мій друг.

Від ідеї до кінцевого результату минуло 2,5–3 місяці. Коли загорівся цією ідеєю, починав працювати о 10 ранку й завершував о 2 ночі. Близько двох місяців зайняв пошук інформації і деталей. На збирання велосипеда й усунення згаданих недоліків пішло 10 днів. Ще декілька тижнів ми тестували транспорт у різних умовах.

– Що може цей велосипед?

– Він працює у трьох режимах: на електромоторі, мускульній силі й у поєднанні цих двох варіантів. Лише на батареї, на рівній дорозі, він проїжджає 25 – 30 кілометрів, якщо ж допомагати педалями – можна сягнути й 50. Це найслабший мотор – мінімум, що можна поставити на велосипед. Якщо обрати більш потужний (1 чи 2 кіловата), велосипед перетвориться на електроскутер, що дозволить розвинути швидкість понад 55 км/год. Максимальна швидкість, на найслабшому моторі, який нині встановлено, – 30 км/год.

– Із якими труднощами вам довелося зіштовхнутися?

– Був страх «а чи воно взагалі запрацює?». Я не мав відповідної практики, не мав у кого спитати, і взагалі не хотів розголошувати свій план – про ідею знали лише родина й друзі. Найбільшою проблемою була нестача моїх знань. Якщо в галузях фізики, електрики ще можна знайти спеціаліста, то сфера електротранспорту, зокрема електровелосипедів – доволі специфічна. Також впливало фінансове питання – електронабір, що маю зараз, обійшовся у 300 доларів.

– У чому перевага вашого електровелосипеда над тими, що є?

– Передусім в акумуляторі, що є більш довговічний, ніж розповсюджені літій-іонні. Останні мають вищу енергоємність, але є менш живучі: кількість циклів підживлювань – від 500 до 1000. У тій батареї, що використовую я, – від 3000 до 5000 циклів, і притому вона втрачає лише 20% своєї енергоємності. Мій акумулятор не «помирає» одразу – його робочий цикл поступово зменшується, але навіть за п’ять тисяч підживлювань на велосипеді можна буде спокійно їздити. Якщо батарея здеградує до 50% – тоді вже дискомфортно використовувати транспорт. «Живе» цей акумулятор близько 10 років або й більше – залежить від того, скільки будете їздити.

По-друге, акумулятор, що я використовую, на відміну від літій-іонних – надійніший щодо пожежної безпеки. При пошкодженні немає ризику займання і вибуху – він починає просто диміти. Ще одна перевага – моя батарея стійкіша до мінусових температур: при -15 велосипед буде їхати так само, як і при +20.

Розглядаючи готові варіанти у крамницях, потрібно зважати не лише на електроніку, яка стоїть на велосипеді. Зовні все може мати класний вигляд, але сама конструкція транспорту має бути розрахована на задеклароване навантаження. Неякісні рама, гальма та інші елементи призводять до швидкого зношення транспорту. На жаль, найчастіше трапляється саме така ситуація.

– Чому ви наважилися розповісти про свою розробку?

– У першому семестрі другого курсу в нас був предмет «технологія розробки стартапів», викладач запропонував нашій групі відвідати один із курсів Tech StartUp School – Creative Spark, що діє за підтримки Британської ради. Навчання тривало три дні, загалом це було понад 20 годин англійською мовою. Наприкінці я презентував свій прототип перед викладачами й представником із Великої Британії. Мені запропонували податися на StartUp Прорив, де я потім отримав пропозицію укласти акселераційний договір – тепер стартапшкола допомагає поширити інформацію про мій електровелосипед. Наразі моє завдання – покращувати те, що я вже зробив. Із погляду ходових характеристик удосконалювати немає що. Нині працюю над тим, щоб урізноманітнити сам велосипед: розробляю підсвітку – це суттєво підвищує безпеку вночі, планую встановити сигналізацію, GPS. Такі заводські прототипи вже є, але об’єднати це все в один продукт і зробити його доступним й цікавим для аудиторії, на мою думку, доволі велике завдання.

– Коли розробка стане доступна для інших?

– Наразі спільно з Tech StartUp School ми готові приймати велосипеди на переобладнання. Також будемо з’ясовувати потреби клієнта щодо додаткових функцій. У мене немає можливості виготовляти комплектування, тож тимчасом пропонуємо сервіс щодо переобладнання. Уже маємо потенційних клієнтів. Якщо людина хоче електровелосипед, але вже має звичайний, навіщо їй купувати ще один транспорт? Для клієнта це буде дешевше й надійніше. Окрім цього, плануємо давати гарантію на переобладнаний велосипед.

– А що буде далі?

– Якщо говорити глобально, то я б хотів, щоб моя розробка стала культом в електротранспорті, як нині Теslа. Можливо, звучить гучно, але мрії мають бути великі. Із планів на найближчий час – не лише переобладнувати, а й почати збирати електровелосипеди на рамі власного виготовлення. Цей варіант перспективний, оскільки рами вже будуть пристосовані до моєї конструкції та інших деталей. Окрім цього, є технічні нюанси, які ще не вдалося розв’язати. Наприклад, найчастіше мотор вмонтовано в колесо транспорту, що погіршує його ходові характеристики. Якщо будемо виготовляти свої рами, встановлюватимемо мотор у правильному місці.

© 2015 Хмельницький політехнічний коледж